вiльнi крила

Коли наймався то обіцяли одне. На місці ситуація зовсім інша. Робочий день по12 годин. Жарюка страшна. На роботу возять у відкритій машині як свиней. Часто з роботи та на обід машина запізнюється. Прораб донецький. Дуже неприємна людина. Окружив себе шестерками які весь час доносять на всіх. Не можна сказати навіть слова, то вже все зна начальник. Режим перебування зоновський. Не можна навіть виходити за паркан будинку в якому наймають для робітників житло. Змушують підписувати якісь бумажки, де тобі категорично забороняють пити. курити, виходити на вулицю після роботи, лаятись і ще якась галіматья. Еслі нарушив то купляють білет за твої ж гроші і департація. Офіційно нічого в Африці не оформлюють. Вільні крила вам в Києві брешуть. Рівень зарплати вірішують начальники по своїй прихоті. Аванси видають, але остаточний розрахунок перед самим трапом самольота і ти до останнього не знаєш скільки заробив. А в процесі ніхто нічого не каже про гроші. Був випадок, що хлопець відробив рік а в кінці схопив мінус якийсь, так йому врізали зарплату до мінімуму за весь рік і не питаючи згоди відправили додому. На роботі не смієш навіть присісти. Колективу немає. Особисті якісь питання практично дуже важко вирішити. Всім начальникам на тебе начхати. На роботі інструменту не вистача. Прораб щей знущається. Каже шо моє діло тобі сказати зробити а ти сам мусиш придумати як. Одним словом "Добро пожаловать в тюрму". Вирішуйте самі.